Interferon beta-1a / Интерферон бета-1а ) MERCK & SERONO REBIF / РЕБИФ 132 MCG 1.5 ML 4 KARTUS (

Рецидивуюче-ремітуючий перебіг розсіяного склерозу

Безпека та ефективність препарату Ребіф^® оцінювались у пацієнтів з рецидивуюче-ремітуючим перебігом розсіяного склерозу при підшкірному введенні препарату в дозах від 11 до 44 мкг (3 – 12 млн МО) тричі на тиждень. При застосуванні препарату у рекомендованих дозах Ребіф^® зменшував частоту (приблизно на 30 % протягом 2 років) та тяжкість клінічних рецидивів у пацієнтів з двома або більше загостреннями захворювання протягом попередніх 2 років, для яких перед початком лікування показник інвалідізації за шкалою EDSS становив 0 – 5,0. Частка пацієнтів з прогресуванням непрацездатності, яка визначалася як підвищення показника EDSS щонайменше на один бал при підтвердженні через три місяці, зменшилась з 39 % (плацебо) до 27 % (Ребіф^® 44 мкг) і 30 % (Ребіф^® 22 мкг) відповідно. Через 4 роки зменшення середньої частоти загострень захворювання становило 22 % у пацієнтів при застосуванні препарату Ребіф^® 22 мкг, і 29 % - при застосуванні препарату Ребіф^® 44 мкг порівняно з групою пацієнтів, які спочатку протягом 2 років отримували плацебо, а потім протягом ще 2 років ? препарат Ребіф^® у дозуванні 22 мкг чи 44 мкг.

Розсіяний склероз з вторинно-прогресуючим перебігом

У 3-річному дослідженні лікування пацієнтів із вторинно-прогресуючим перебігом розсіяного склерозу (показник EDSS 3-6,5) з достовірним клінічним прогресуванням інвалідізації протягом попередніх двох років і відсутністю рецидивів захворювання протягом попередніх 8 тижнів, препарат Ребіф^® не мав значного впливу на прогресування непрацездатності, проте він зменшував частоту рецидивів захворювання майже на 30 %. При виділенні двох груп пацієнтів (з рецидивами та без рецидивів захворювання протягом попередніх 2 років), було встановлено, що препарат не впливав на прогресування інвалідізації у пацієнтів без рецидивів захворювання, тоді як в групі пацієнтів з рецидивами частка хворих з прогресуванням інвалідізації наприкінці дослідження зменшилася з 70 % (плацебо) до 57 % (комбіноване застосування препаратів Ребіф^® 22 мкг та 44 мкг). Ці результати, одержані для підгруп пацієнтів емпіричним шляхом, слід тлумачити з обережністю.

Розсіяний склероз з первинно-прогресуючим перебігом

У хворих на первинно-прогресуючий розсіяний склероз застосування препарату Ребіф^® не досліджувалось, і тому його не слід застосовувати для лікування цієї категорії пацієнтів.  

Фармакокінетика.

У здорових добровольців після внутрішньовенного введення інтерферону бета-1а спостерігається різке мультиекспоненційне зменшення його сироваткових концентрацій, значення яких пропорційне до величини введеної дози. Початковий період напіввиведення препарату становить декілька хвилин, а кінцевий період напіввиведення – декілька годин. При підшкірному або внутрішньом’язовому введенні сироваткові рівні інтерферону бета-1а залишаються низькими, але знаходяться в межах вимірювання впродовж 12-24 годин після введення дози. Підшкірне та внутрішньом’язове введення препарату Ребіф^® призводить до еквівалентної дії інтерферону бета-1а.

Після повторного підшкірного введення препарату у дозах 22 мкг та 44 мкг максимальні сироваткові концентрації інтерферону бета-1а досягаються через 3-8 годин. При введенні повторних підшкірних ін’єкцій препарату здоровим добровольцям основні фармакокінетичні параметри AUC_tau та C_max зростають пропорційно зі збільшенням дози з 22 мкг до 44 мкг. За оцінкою період напіввиведення становить від 50 до 60 годин, що узгоджується з явищами кумуляції, які спостерігаються після багаторазового введення.  

Незалежно від шляху введення, препарат Ребіф^® спричиняє значні фармакодинамічні зміни. Після разового введення внутрішньоклітинна та сироваткова активність 2-5А-синтетази і сироваткові концентрації бета-2 мікроглобуліну та неоптерину зростають протягом 24 годин і починають зменшуватись в межах 2 днів. Клінічна відповідь на внутрішньом’язове та підшкірне введення препарату повністю аналогічна. Інтерферон бета-1а метаболізується та виводиться, головним чином, печінкою та нирками.